«16 днів проти насильства»: у Коледжі говорили про дитячу працю як форму експлуатації

З 25 листопада по 10 грудня у світі триває міжнародна акція «16 днів проти насильства». Це час, коли суспільство об’єднується, щоб говорити про права людини, рівність та відповідальність кожного у протидії будь-яким формам насильства.

3 грудня 2025 року у ВСП «Костопільський будівельно-технологічний фаховий коледж НУВГП» відбувся тематичний захід на який були запрошені:

• Прокопчук Юлія та Алексійчук Сергій — представники Рівненського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області;
• Карина Разкевич — помічник юриста сектору Костопільське бюро правничої допомоги;
• Ірина Ткач — інспектор сектору дотримання прав людини Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Основною темою стало розкриття сутності дитячої праці як форми експлуатації. Адже коли дитина змушена брати на себе дорослі обов’язки, це не лише позбавляє її дитинства, а й може стати прихованою формою насильства.

Учасники переглянули документальний фільм «Томек В.» (режисерка Анна Вєцковска, Польща, 2004 р.). Це історія 12-річного хлопця, який після уроків працює, допомагає родині з переїздом, шукає різдвяні подарунки. Для нього це буденність, але насправді — приклад того, як дитина може втратити своє право на безтурботне дитинство.

Студенти взяли участь у грі «Дитинство чи дорослість?», де мали визначити, які завдання відповідають віку дитини, а які вже є ознаками експлуатації. Така форма роботи допомогла молоді краще зрозуміти межу між нормальною дитячою відповідальністю та небезпечними ситуаціями.

Цей захід нагадав: дитинство — це не лише роки життя, це право на безтурботність, розвиток і захист. Коли дитина змушена працювати чи брати на себе дорослі ролі, вона втрачає частину свого світу, а суспільство — майбутнє.

Насильство й експлуатація не завжди виглядають очевидно. Іноді вони приховані у звичних фразах: «ти вже дорослий», «ти мусиш допомогти», «без тебе ми не впораємось». Але саме тут важливо зупинитися й запитати себе: чи не забираємо ми у дитини її право бути дитиною?

Якщо ви бачите, що дитина поруч — ваша дитина, сусідська чи знайома — стала жертвою або свідком насильства, не залишайтеся байдужими.

• Пам’ятайте: закон стоїть на боці дітей.
• Своєчасне втручання може змінити їхнє життя.

Бо захист дитинства — це наша спільна відповідальність.